Когда вечерняя и утренняя луны
В одну сольются в гулком небосводе,
Когда наступит полночь и в природе
Затишье воцаряется на миг,
Я вспоминаю недругов своих
И, всё прощая им, молюсь за них.
Господь Всевышний,
сделай так, чтоб мир
Не разделяла грань непониманья.
Господь Всевышний,
сделай так, чтоб мы
Не обошлись без твоего вниманья.
О Всеблагой, ты в каждом из людей -
Ну сделай нас хоть чуточку добрей!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
