В'їжджає цар в Єрусалим,
Не на коні, не на верблюді…
Ще не волають: «Розіпни!!!» —
Одежу розстеляють люди
Та гілля пальмові несуть,
І хоч не розуміють суть —
Взивають з трепетом: «Осанна!
Благословен грядущий Цар наш!...»
Та на Голгофу — Його путь…
Він знає, що скінчились дні!
Тут царювати Він не буде…
Він вознесеться від землі
Розп’ятим, щоб здійснилось чудо…
«Спаси Себе, якщо Ти — Син!» —
Гукає натовп знавісніло…
У темряві — Єрусалим,
А на хресті — розбите тіло…
Стікає по краплині кров…
Він дихати не може вільно…
Це Божа явлена Любов
За нас страждає добровільно!!!
Яка ж то біль! Яка ганьба…
Розп’ятий Він поміж злодіїв…
І кожен подих — боротьба!
«Прости — не відають, що діють!»
Кров Агнця кличе до людей!
Вона вже зібрана у Чашу…
Чи косяки своїх дверей
Ти кров’ю Господа помажеш?!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : *** - Анастасия Стайкова И вот она долгожданная юность...
Любой молодой человек или девушка в это время в той или иной степени задумываются о жизни, у них формируется мировоззрение. И у многих, как у меня было, уже в этот период, когда душа ещё, по идее, должна быть чистой и стремиться к прекрасному, она уже полна разочарований от мира, неприятия (если не хуже) людей... А сердце уже изранено, полно непрощения к себе и к людям.
Многие к этому времени уже побывали в грехе, и из-за этого их картина мира уже искажена, уже кажется им беспросветно-серой, если не безнадёжно-чёрной...
У меня, слава Богу, всё ограничилось разочарованием только в людях. Но оставалась ещё надежда и даже вера в Бога, хоть я ещё и не приняла Его в сердце..
